Парламент спростив банкам стягнення застав у разі непогашення клієнтами іпотечних кредитів, а також чітко врегулював правила їх майбутньої процентної політики.
Ці норми могли б знизити ризики кредитування і, як наслідок, процентну ставку за позиками, однак дефіцит довгострокових ресурсів та корумпованість судової системи не дозволять банкам збільшити видачу нових іпотечних кредитів, пише "Комерсант-Україна". 
Верховна рада 22 вересня 2011 року схвалила поправки президента до закону N2951-VI "Про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг". Після вступу документа в силу його норми будуть поширюватися виключно на нові кредити.
Зокрема, іпотека буде віднесена до споживчих позик, тому банки не зможуть видавати валютні позики на купівлю житла. Для виселення боржника з квартири достатньо буде рішення суду, також банк зможе стягнути заставне майно за виконавчим написом нотаріуса. 
Закон дозволяє банкам фіксувати ставку за кредитом і її розмір не можна буде змінювати в односторонньому порядку, або встановлювати її плаваючою. Значення плаваючої ставки банк зможе збільшувати або зменшувати згідно з підписаною угодою з позичальником, якого буде повідомляти за 15 днів. Розмір максимальної ставки повинен бути закріплений у договорі. 
За подання клієнтом неправдивої інформації для отримання позики йому загрожує відповідальність, включно з позбавленням волі. Банки зможуть піти на реструктуризацію кредиту аж до щорічного списання 0,5% суми залишку по кредиту. Збиток буде віднесено на валові витрати установи. 
Юристи відзначають, що прийняті норми в першу чергу захищають права кредиторів. "У статтях просто поміняли місцями слова і дозволили виселяти з квартир людей, які втратили роботу і не можуть платити", - відзначив керуючий партнер юркомпанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець. 
У Житловому кодексі тепер є норма відповідно до якої після прийняття кредитором рішення про стягнення переданого в іпотеку житла через позасудове врегулювання на всі мешканці зобов'язані за письмовою вимогою банку звільнити житло протягом місяця з дня отримання вимоги, якщо сторонами не погоджено інший строк. 
Ці норми могли б дозволити більш ніж двадцяти великим банкам активізувати видачу іпотечних позик, говорять учасники ринку. 
Однак видимих ​​змін на ринку не відбудеться - загальний портфель іпотечних кредитів буде і далі скорочуватися. За вісім місяців 2011 року він вже зменшився з 81,4 до 77,5 мільярда гривень
"Зараз більш актуальне питання ліквідності - є складності з залученням ресурсів на зовнішніх ринках", - пояснює Негінський.
"Ми не бачимо хорошого виконання практики навіть чинного законодавства, - пояснює старший радник "Альфа-банку" Роман Шпек .- У нас є випадки, коли нотаріус описував одне і те ж майно в якості застави в різних банках. Тобто проблема корупції цим законом не вирішена", - резюмував експерт.

Парламент спростив банкам стягнення застав у разі непогашення клієнтами іпотечних кредитів, а також чітко врегулював правила їх майбутньої процентної політики.

Ці норми могли б знизити ризики кредитування і, як наслідок, процентну ставку за позиками, однак дефіцит довгострокових ресурсів та корумпованість судової системи не дозволять банкам збільшити видачу нових іпотечних кредитів, пише "Комерсант-Україна"

Верховна рада 22 вересня 2011 року схвалила поправки президента до закону N2951-VI "Про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг". Після вступу документа в силу його норми будуть поширюватися виключно на нові кредити.

Зокрема, іпотека буде віднесена до споживчих позик, тому банки не зможуть видавати валютні позики на купівлю житла. Для виселення боржника з квартири достатньо буде рішення суду, також банк зможе стягнути заставне майно за виконавчим написом нотаріуса. Закон дозволяє банкам фіксувати ставку за кредитом і її розмір не можна буде змінювати в односторонньому порядку, або встановлювати її плаваючою. Значення плаваючої ставки банк зможе збільшувати або зменшувати згідно з підписаною угодою з позичальником, якого буде повідомляти за 15 днів. Розмір максимальної ставки повинен бути закріплений у договорі. 

За подання клієнтом неправдивої інформації для отримання позики йому загрожує відповідальність, включно з позбавленням волі. Банки зможуть піти на реструктуризацію кредиту аж до щорічного списання 0,5% суми залишку по кредиту. Збиток буде віднесено на валові витрати установи. 

Юристи відзначають, що прийняті норми в першу чергу захищають права кредиторів. "У статтях просто поміняли місцями слова і дозволили виселяти з квартир людей, які втратили роботу і не можуть платити", - відзначив керуючий партнер юркомпанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець. 

У Житловому кодексі тепер є норма відповідно до якої після прийняття кредитором рішення про стягнення переданого в іпотеку житла через позасудове врегулювання на всі мешканці зобов'язані за письмовою вимогою банку звільнити житло протягом місяця з дня отримання вимоги, якщо сторонами не погоджено інший строк. 

Ці норми могли б дозволити більш ніж двадцяти великим банкам активізувати видачу іпотечних позик, говорять учасники ринку. 

Однак видимих ​​змін на ринку не відбудеться - загальний портфель іпотечних кредитів буде і далі скорочуватися. За вісім місяців 2011 року він вже зменшився з 81,4 до 77,5 мільярда гривень"Зараз більш актуальне питання ліквідності - є складності з залученням ресурсів на зовнішніх ринках", - пояснює Негінський.

"Ми не бачимо хорошого виконання практики навіть чинного законодавства, - пояснює старший радник "Альфа-банку" Роман Шпек .- У нас є випадки, коли нотаріус описував одне і те ж майно в якості застави в різних банках. Тобто проблема корупції цим законом не вирішена", - резюмував експерт.