У зв'язку зі світовою економічною кризою, а також черговою річницею 11 вересня знову постала проблема доцільності будівництва хмарочосів. Зокрема, Джеймс Говард Кунстлер, автор кількох книг із урбаністики, вважає, що серед проблем, із якими зіштовхнулись висотні будівлі, однією з основних є проблема енергозбереження. Справді: левова частка електроенергії у висотках іде на обслуговування ліфтів, оскільки вони повинні бути швидкісними і місткими.

Серж Аппел, головний архітектор башти Банку Америки, натомість, зауважує, що енергоспоживання ліфтів значно знизилося за останні чверть століття, тобто зараз на нього припадає лише п'ять відсотків енергоспоживання будівлі. Це стало можливим завдяки новітньому обладнанню, котре дозволяє розрахувати найбільш ефективний шлях для кожного співробітника. Пасажир натискає кнопки, система отримує сигнал, і ліфт рухається таким чином, щоб обслужити якнайбільшу кількість людей. Ця програма дозволяє зменшити "пробіг" підйомника, використовуючи кабіни на кілька осіб, а не на одну. Використовується той же принцип, що і в авіакомпаніях, які розраховують польоти таким чином, щоб уникнути "пустих" рейсів.
Саме тому при плануванні будівлі та розміщенні ліфтів основний розрахунок робиться на індивідуальне узгодження усіх деталей майбутнього підйомного обладнання. Це дозволяє максимально ефективно розрахувати енергоспоживання та вартість обслуговування ліфта. У цьому компанія "Монітор-Україна" продовжує традиції Європи та світу.