Президент України Віктор Янукович схвалив підвищення планки річного доходу для роботи спрощенців за єдиним податком з 3-5 млн грн до 20 млн грн і введення річного звітного періоду з податку на прибуток з щомісячним його авансуванням для підприємств з річним доходом понад 10 млн грн.

Як повідомляє прес-служба глави держави, в середу він підписав відповідний закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо Державної податкової служби і у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні)", прийнятий Верховною Радою 5 липня цього року.

Згідно з ним, в нову п'яту групу платників єдиного податку входять фізособи-підприємці, у яких працюють до 20 осіб, а в шосту - юрособи з числом найманих працівників до 50. Для цих двох нових груп ставка єдиного податку становить 7% доходу у випадку сплати податку на додану вартість (ПДВ) і 10% - у випадку включення ПДВ до єдиного податку.

В даний час до третьої групи відносяться фізособи-підприємці з числом найманих працівників до 20 осіб і обсягом доходу до 3 млн грн. Четверта група - це юрособи з доходами до 5 млн грн і числом працівників до 50. Єдиний податок для обох цих груп становить 3% або 5% залежно від сплати ПДВ.

Новий закон встановлює, що у випадку виходу за граничні розміри доходів представники третьої і четвертої груп можуть наступного року обрати відповідно п'яту та шосту. При цьому за попередній рік третя група повинна сплатити податок за надлишковий дохід за ставкою 15%, а четверта - по подвоєною ставкою.

Порушники обсягів доходу з п'ятої групи повинні будуть обкласти надлишковий дохід також за ставкою 15%, а з шостої групи - по подвоєною ставкою, а в наступному році перейти на загальну систему оподаткування.

Норма про щомісячне авансування податку на прибуток вступає в силу з 1 січня 2013 року. Закон також скасовує обов'язок платників податку на прибуток подавати разом з декларацією перелік доходів і витрат в розрізі контрагентів - платників єдиного податку, що повинно спростити облік і звітність.

Згідно з документом, якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал.

Такий платник податку не здійснює в другому-четвертому кварталах звітного року авансових внесків, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік.

Платник податку, який не отримав за підсумками минулого звітного року прибуток, не нараховував податкові зобов'язання і не мав базового показника для визначення авансових внесків в наступному році, але за підсумками першого кварталу отримує прибуток, зобов'язаний подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали та рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Закон, в який час прийняття якого у другому читанні були внесені численні правки, які не мають нічого спільного з його назвою, також позбавляє великих платників податків, що задекларували збитки за підсумками попереднього звітного (податкового) року, права на повернення податку на додану вартість (ПДВ) в автоматичному режимі.

Крім того документ містить поправку депутата Юрія Воропаєва, що знижують з 15% до 5% податок на доходи у вигляді дивідендів від іноземних джерел, які включаються в загальний річний оподатковуваний дохід платника податку.

Закон також вводить санкції проти покупців держмайна за виникнення податкових боргів і дозволяє продавати квитки в швидкісних поїздах "Інтерсіті +" (Hyundai) без справляння ПДВ, що здешевить їх на 16,6%.

Що стосується адміністративної реформи та Державної податкової служби (ДПС), то документ позбавляє відомство більшості функцій і повноважень у сфері нормативно-правового регулювання, передавши їх Міністерству фінансів та іншим державним органам. Зокрема, формувати і затверджувати план-графік проведення документальних планових перевірок, переліку ризиків і їх поділу на ступені ризику, тепер буде Мінфін.

Крім цього, міністерство визначатиме формат і порядок надання під час перевірок платниками податків документів посадовим особам ДПС, а також встановлювати порядок розстрочення податкового боргу та порядок списання податкового боргу.

Законом передбачена передача Мінфіну і функції затвердження форм податкових декларацій та виконання функції встановлення порядку податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності.

Порядок контролю митними органами за сплатою платниками ПДВ, акцизного та екологічного податку, відповідно до закону, буде встановлюватися Мінфіном, а не спільним рішенням Податкової та Митної служб.

Крім того, раніше підконтрольний ДПС Єдиний реєстр податкових накладних в електронному вигляді тепер буде вести Мінфін, а також приймати рішення про зміну основного місця обліку платника податків.

Мінфін також буде визначати порядок обліку, встановлювати перелік документів для взяття на облік і форми заяв з питань реєстрації та обліку платників податків, а також визначати форму Кінги обліку доходів і витрат і порядок її ведення.

Одночасно закон чіткіше прописує функції податкової міліції. Зокрема, він наділяє її функцією збору та аналізу інформації про порушення податкового законодавства та прогнозування тенденцій розвитку негативних процесів кримінального характеру в сфері оподаткування.