У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 2634, який пропонує запровадити податок на додану вартість у розмірі 20 % на електронні послуги, які надаються фізичним особам від компаній-нерезидентів України, таких як Google, Facebook або Youtube.
Автором ініціативи виступив нардеп від «Слуги народу» та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
У пояснювальній записці до законопроєкту повідомляється, що діяльність компаній-нерезидентів, що надають діджитал-послуги, проводиться без належного оподаткування.
На думку авторів закону, це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників.
Кого торкнуться зміни?
Подорожчання на 20 % (ПДВ) можуть відбутися з будь-якими послугами, які споживач отримує через інтернет від компаній-нерезидентів (міжнародні корпорації на кшталт Youtube, Netflix, Google, Apple, AliExpress тощо)
Аналогічне подорожчання очікується і в сфері E-commerce. Йдеться про розміщення реклами на платформах Facebook та Google, YouTube і в мобільних додатках.
Як повідомляє UB.UA, у законопроєкті уточнено перелік електронних послуг. Зокрема, ними вважатимуться:
• Постачання зображень або текстів, фотографій, електронних книжок та журналів;
• Постачання аудіо, відео, ігор, азартні ігри та послуги з участі в таких іграх;
• Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
• Доступ до хмарних технологій;
• Постачання (на основі ліцензії) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;
• Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Сюди не належать: послуги, які були замовлені через інтернет, але доставлені не за допомогою мережі, ПЗ на фізичних носіях, консультації по електронній пошті та надання доступу до мережі.
Як визначатимуть місце постачання е-послуг?
Місцем надання послуг нерезидентами через інтернет вважатиметься інформація про місцезнаходження фізичної особи, яка отримала послугу, зокрема:
• код країни на SIM-картці, використаній отримувачем електронної послуги;
• місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач послуги;
• місцезнаходження пристрою, яке визначається за його IP-адресою;
• місцезнаходження банку чи іншої фінустанови, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата послуги;
• відомості про місце проживання отримувача електронної послуги.
Якщо міжнародна корпорація не зареєструється платником ПДВ в Україні, то буде оштрафована на 8,5 тис грн.
Міжнародний досвід
У пояснювальній записці наводиться приклад Російської Федерації, де з січня 2017-го року запрацював аналогічний закон.
Серед технологічних гігантів у контролюючому органі РФ зареєструвались Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін.
Загалом з моменту впровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіційними даними, до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 2017 році 9,4 млрд руб., у 2018 — 12 млрд руб., у І кварталі 2019 — 12 млрд руб. (70 % суми припадає на найбільші IT-компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році.
«Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо», — йдеться у документі.
Коментарі (Коментарі можуть вносити тільки зареєстровані користувачі. Реєстрація)